Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади
Безбар’єрність має бути невід’ємною частиною планування розвитку кожної громади. Саме тому важливо включати відповідні цілі та завдання до Стратегії розвитку громади, враховуючи реальні потреби її мешканців та шість напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.
Крок 1. Визначити, які бар’єри існують у громаді
Насамперед необхідно з’ясувати, що саме заважає людям повноцінно користуватися просторами, послугами та можливостями громади.
Для цього варто аналізувати результати моніторингу безбар’єрності, дані щодо доступності інфраструктури та послуг, а також звернення мешканців.
Важливо враховувати думку громадських організацій, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших мешканців, які стикаються з бар’єрами.
Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності
Зібрана інформація допомагає визначити, які зміни є першочерговими.
Місцева рада безбар’єрності є майданчиком для спільного визначення основних викликів і пріоритетів представниками місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін.
Крок 3. Включити безбар’єрність до Стратегії розвитку громади
Цілі та завдання з безбар’єрності мають відповідати шістьом основним напрямам:
- фізична безбар’єрність;
- інформаційна безбар’єрність;
- цифрова безбар’єрність;
- суспільно-громадянська безбар’єрність;
- освітня безбар’єрність;
- економічна безбар’єрність.
При цьому кожна громада самостійно визначає пріоритетні напрями залежно від власних потреб та особливостей.
Крок 4. Перетворити цілі на конкретні заходи та передбачити фінансування
Кожна визначена ціль має бути переведена у конкретні дії: що необхідно зробити, у які строки, хто відповідатиме за виконання, який результат очікується та за рахунок яких джерел буде здійснюватися фінансування.
Важливо забезпечити взаємозв’язок між Стратегією розвитку громади, планом заходів, місцевими програмами та бюджетом. Це дозволяє перетворити безбар’єрність із задекларованої цілі на конкретні зміни.
Для реалізації відповідних проєктів можуть використовуватися різні джерела фінансування, зокрема кошти державного та місцевих бюджетів, міжнародних організацій і донорських програм, партнерів, бізнесу та інші джерела, не заборонені законодавством.
Крок 5. Перевіряти результати та вдосконалювати рішення
Важливо оцінювати не лише кількість виконаних заходів, а й те, чи стало мешканцям справді зручніше користуватися просторами, послугами та можливостями громади.
До оцінювання результатів рекомендується залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих мешканців. За результатами моніторингу пріоритети та заходи можуть оновлюватися відповідно до нових потреб і викликів.
Як сформувати місцевий план заходів з безбар’єрності?
План заходів з безбар’єрності має формуватися на основі реальних потреб мешканців громади та відповідати місцевій Стратегії розвитку і Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.
Рекомендується:
- Визначити потреби мешканців шляхом консультацій із громадськістю за всіма шістьма напрямами безбар’єрності.
- Перетворити виявлені проблеми на конкретні заходи за принципом:
потреба → бар’єр → завдання → захід → результат. - Сформувати план, визначивши відповідальних виконавців, строки реалізації, очікувані результати та джерела фінансування.
- Обговорити проєкт плану на Місцевій раді безбар’єрності, перевіривши врахування потреб мешканців та реалістичність запропонованих заходів.
- Затвердити план та забезпечити його реалізацію відповідальними виконавцями.
Рекомендований період планування — два роки. Такий підхід дає можливість регулярно оцінювати результати, актуалізувати заходи та планувати необхідні ресурси.
План заходів з безбар’єрності — це практичний інструмент, який допомагає перетворити потреби людей на конкретні рішення, забезпечити їх необхідними ресурсами та послідовно усувати бар’єри у громаді.
