Код пам'яті
ЗАЯРНИЙ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
сержант
13.01.1987- 18.01.2023
Народився Заярний Анатолій 13 січня 1987 року в с. Усок Ямпільського району.
Навчався в Усоцькій середній школі. Був добрим, вірним другом та однокласником. В пам'яті однокласників Анатолій назавжди залишиться сором'язливим, який ніколи не конфліктував, та на якого завжди можно було покластися.
У 2002 році вступив до Глухівського педагогічного коледжу на базі Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка. З 2006 по 2007 рік проходив строкову службу у лавах Збройних сил України.
Останнім місцем роботи Анатолія була Глухівська науково-виробнича фірма «Модуль», в якій він працював з 2011 року.
Строкову службу проходив у внутрішніх військах МВС України в м. Дніпропетровськ (2006-2007рр.)
З липня 2015 року був військовослужбовцем Національної гвардії України. У 2015 та 2016 роках безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в м. Рубіжне Луганської області, м. Маріуполь та м. Волноваха Донецької області, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З перших днів повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України перебував у складі добровольчого військового формування Глухівської міської об'єднаної територіальної громади.
Став на захист Батьківщини в лавах Збройних Сил України з серпня 2022 року, служив сержантом, командиром другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини А4074, позивний "Захар". Перебуваючи в першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угруповання "Соледар", приймав безпосередню участь у бойових діях східної частини Донецького операційного району. Під час запеклих боїв за Зайцево Донецької області під ворожим обстрілом врятував життя свого товариша по службі. Неодноразово, ризикуючи власним життям, повертався на бойові позиції та діставав тіла загиблих побратимів-Героїв, які віддали своє життя за Батьківщину, щоб їх могли повернути додому та гідно віддати їм останню шану. З листопада 2022 року перебував у складі 42 окремого стрілецького батальйону ЗСУ "Черкаські стрільці" та брав безпосередню участь у боях на Авдіївському напрямку, де в грудні отримав бойову травму. Відразу після лікування повернувся до виконання безпосередньо своїх військових обов'язків.
18 січня 2023 року, перебувавши на виконанні бойового завдання біля населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області в підпорядкуванні 10 мпб 59 омпбр Анатолій Володимирович героїчно загинув від прямого попадання під час танкового та мінометного обстрілу.
До останніх секунд свого життя Анатолій героїчно тримав оборону та стримував навалу ворога.
За сумлінне виконання службових обов'язків, особисту взірцевість, зразкову військову дисципліну, вагомий особистий внесок у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за бездоганну службу українському народові, високий професіоналізм, проявлений під час виконання бойових завдань у Луганській та Донецькій областях був нагороджений почесними грамотами та подяками від командування та нагрудним знаком "Ветерана війни"
У нього залишилася любляча дружина.
Йому назавжди залишиться 36.
